Якщо ви загуглите, то знайдете ось таке пояснення: “Літургія – це богослужіння з приношенням святих дарів. Або Літургія – це звершення Христового таїнства. “Ага, дякую Гугл” – скажете ви і знову будете ходити засмучені, бо ж так нервує коли чогось не розумієш в цьому світі. Сьогодні ми виправимо це страшне непорозуміння і пояснимо вам, що таке літургія!
А що якщо ми скажемо, що це все реально відбувається на літургії? І не тільки у фільмах! Так, справа в тому, що існує 4 літургійні родини. І якщо, наприклад, у Александрійській родині існує літургійний танець, так так, це вони не просто рухаються під музику, а у Міланській родині вся літургія написана віршем – то у в нас такого немає. І перше що треба розуміти, щоб остаточно не заплутатись – літургії є різні.
Українські православні і греко-католицькі християни належать до Антіохійської літургійної родини. І щойно звідси походить візантійська традиція до якої ми причетні. Отже, візантійська літургія складається з трьох частин: Проскомидії, Літургії Слова і Літургії Жертви. Кожна літургія це символічне пережиття історії Ісуса Христа – від народження до розп’яття.
Проскомидія, це перша частина літургії, де на бічному столі священик готує хліб і вино, які потім – ми вам скажемо коли – перетворюються в тіло і кров Ісуса Христа.
Потім словами “Благословенне Царство Отця, і Сина, і Святого Духа”, починається друга частина Служби Божої, яка називається Літургія Слова. Ця частина присвячена публічному життю Ісуса Христа. На знак цього, тут читаються багато текстів – псалми, життя святих, послання апостолів та Євангеліє. Це для того, щоб увійти в історію спасіння і розумом сприймати віру.
Потім відбувається так званий Великий вхід, під час якого священик переносить дари хліба і вина на престол. Пам’ятаєте – їх на початку готували на бічному столі. Цей вхід символізує в’їзд Ісуса Христа в Єрусалим, де мала відбутися Тайна вечеря, на якій хліб і вино були перемінені в тіло і кров Господню і де він приніс себе в жертву на хресті. Цим Великим входом розпочинається третя частина Служби Божої, яка називається Літургія Жертви. Ця частина літургії пригадує нам і відтворює страсті, смерть, воскресіння та вознесіння Спасителя.
Літургія завершується важливою молитвою, яку, до речі, Ісус навчив людей – “Отче наш”, а відтак ті християни, які духовно пережили Слово й Жертву – логічно, входять в повне занурення з Ісусом через причастя його тіла й крові.
Отже, кожен рух чи слово, чи дія усіх учасників Літургії мають свій особливий символ і значення. Є навіть спеціальний метод, який пояснює нам, простим смертним, значення цих всіх символів і слів. Він називається – “містагогія”. Тому якщо когось це зацікавило, то вам туди.
Є дуже просте і гарне визначення літургії: це найвище “діяння” Церкви, під час якого звершується досконала прослава Бога й освячення людей. Це також відповідь на питання: “чому я не можу собі сам молитись, коли всі вже розійшлись”? Можете звісно, але це не те саме. Літургія – це спільна справа з Ісусом Христом, коли він святкує з нами і відкриває перехід від смерті до життя.
Оскільки Бог – це любов, він хоче, щоб ми брали участь у святі своєї радості та одержували його благословення.
Більше того, термін “літургія” походить з грецьких слів “народ” і “робота”. Тобто першочергово цей термін використовувався на означення певної справи, яку виконує народ. Якась спільна справа, для загального добра – наприклад встановлення паркану навколо своєї общини.
Іншими словами, якщо повноцінно, з вірою і розумом, брати участь в літургії християн, можна зрозуміти їхню історію і спосіб життя, готовність багатьох з них безкорисливо служити іншим, терпіти заради своїх переконань.
А для того, треба наперед уважно прочитати тексти, мати з собою молитовник і за допомогою спільноти знаходити діалог із Ісусом Христом!
Приходьте на Літургію!
